-
1 принимать в свою компанию
vgener. tomarDiccionario universal ruso-español > принимать в свою компанию
-
2 принимать
лічыць; прыймаць; прымаць* * *несовер.1) прымаць— лічыць (прымаць) белае за чорнае, лічыць белае чорнымпринимать команду воен.
— прымаць камандупринимать сигнал воен.
— прымаць сігнал3) (приобретать какой-либо вид, свойство) набываць4) (убирать) прост. прымаць, прыбіраць, забіраць— прымаць (прыбіраць, забіраць) рэшткі вячэры -
3 принимать
принять1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.* * *несов.; сов. - прин`ять1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти2) ( брать) бра́ти, взя́ти\принимать уча́стие — (в чём) бра́ти, взя́ти у́часть (в чо́му); (в ком) турбува́тися, потурбува́тися (про ко́го, за ко́го и ким)
3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \приниматьме́ры — вжива́ти, вжи́ти за́ходів
-
4 ушаш
ушашI-ем1. соединять, соединить; объединять, объединить; составлять (составить) из многих одно целое, сливать (слить) воединоКок мучашым ушаш соединить два конца;
ик ужаш дене весым ушаш соединить одну часть с другой.
Врач Славин пӱчмӧ коваштым, пинцет дене шупшын, ваш уша. «Ончыко» Врач Славин разрезанную кожу, стягивая пинцетом, соединяет вместе.
Ялыште кресаньык-влакым тӱшка озанлыкыш ушаш тӱҥалме. В. Сапаев. В деревне начали объединять крестьян в коллективные хозяйства.
2. соединять, соединить; связывать, связать; устанавливать (установить) сообщение, связь между кем-чем-л.Телефон дене ушаш связать телефоном;
радио дене ушаш связать по радио.
Шыжым ик сер ден весым ий кӱвар уша. В. Иванов. Осенью один берег с другим связывает ледяной мост.
Кия шуйналтын корно мӱндыр велыш, ола ден ялым иктышке ушен. М. Чойн. Лежит дорога, протягиваясь далеко, связывая город с деревней.
3. добавлять, добавить; прибавлять, прибавить; давать (дать), класть (положить), вкладывать (вложить) в дополнение к чему-л.Кодшо оксаш стипендийым ушышат, (Ачин) у катам нале. Я. Ялкайн. К оставшимся деньгам Ачин добавил стипендию и купил новые ботинки.
4. дополнять, дополнить; добавлять, добавить; продолжать, продолжить; говорить (сказать) или писать (написать) в дополнениеСветлана мутым уша: – Те шкендам сайын кучышда. И. Васильев, П. Корнилов. Светлана добавила (букв. добавила слово): – Вы держались достойно.
Сравни с:
ешараш5. брать, взять; принимать, принять кого-что-л.; допускать, допустить кого-л., куда-л.Бригадышке ушаш принять в бригаду;
модмашке ушаш принять в игру.
Кумытын сайын каҥашен налмеке, Чачи ден Зинаида Васильевнам шке кашакышкышт ушышт. С. Чавайн. Посоветовавшись втроём как следует, Чачи и Зинаиду Васильевну приняли в свою компанию.
6. мат. складывать, сложить; прибавлять, прибавить одно число к другомуӰдырна арифметикым палаш тӱҥалын, ушен да кудалтен модеш. В. Исенеков. Дочь наша начала разбираться в арифметике, играет в сложение и вычитание (букв. складывая и вычитая).
Чыла цифрым ушенат, кудалтенат ончем ответ ок лек. В. Сапаев. Я пробую и сложить все цифры, и вычесть, ответ не получается.
7. перен. втягивать, втянуть; вовлекать, вовлечь; вмешивать, вмешать; привлекать (привлечь) к участию в чём-л.Ӱдырамашым активный общественный илышыш ушаш тиде жапыште шуко ышталтын. В. Юксерн. В это время много сделано, чтобы вовлечь женщин в активную общественную жизнь.
У пашашке утларакшым школым тунем лекше самырык еҥ-влакым ушаш келшен толеш. П. Корнилов. В новую работу лучше привлечь молодых людей, окончивших школу.
8. перен. прививать (привить) что-л. к чему-л., произвести пересадку части живого растения (привоя) в ткань другого растения (подвоя)Олмапу укшым ушаш привить черенок (букв. сучок) яблони.
Составные глаголы:
II-емдиал. приказывать, приказать; велеть, повелеть; требовать, потребовать; твёрдо изъявлять (изъявить) свою волюПий почшылан уша, йолко еҥлан уша. Калыкмут. Собака велит хвосту своему, лентяй – другому человеку.
См. также в других словарях:
Джобс, Стив — Стив Джобс Steve Jobs … Википедия
Western Union — У этого термина существуют и другие значения, см. Western Union (значения). The Western Union Company … Википедия
Список эпизодов мультсериала «Лига справедливости» — Лига справедливости (англ. Justice League), позже Лига справедливости: Без границ (англ. Justice League Unlimited) американский сериал по мотивам комиксов компании DC Comics о команде супергероев, борющихся со злом в мире. Оригинальный… … Википедия
Керимов, Сулейман — Член Совета Федерации от Республики Дагестан, владелец компании Нафта Москва Член Совета Федерации от Республики Дагестан с 2008 года. Депутат Народного собрания Дагестана с марта 2011 года. Владелец компании Нафта Москва . В прошлом депутат… … Энциклопедия ньюсмейкеров
брать — беру, берёшь; брал, ла, брало; нсв. (св. взять). 1. кого что, чем, во что. Захватывать, схватывать рукой, руками или каким л. инструментом, орудием, находящимся в руках; принимать в руки. Б. ложку, газету. Б. хлеб с тарелки. Б. бельё из шкафа. Б … Энциклопедический словарь
брать — беру/, берёшь; брал, ла/, бра/ло; нсв. (св. взять) 1) а) кого что, чем, во что Захватывать, схватывать рукой, руками или каким л. инструментом, орудием, находящимся в руках; принимать в руки. Брать ложку, газету. Брать хлеб с тарелки. Брать бельё … Словарь многих выражений
Смелый Лев — … Википедия
Джеймсон, Дженна — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Джеймсон. Дженна Джеймсон Jenna Jameson … Википедия
Diebold — Эта статья или раздел носит ярко выраженный рекламный характер. Это не соответствует правилам Википедии. Вы можете помочь проекту, исправив текст согласно стилистическим рекомендациям Википедии … Википедия
Захват автобуса с заложниками в Маниле — Автобус, в котором удерживались заложники … Википедия
Форест, Ли де — Ли де Форест Lee De Forest Дата рождения … Википедия